На запитання чому не розвивається туристична галузь в Україні логічну відповідь раджу не шукати. Ліпше подорожувати цією країною, аби все ж таки усвідомлювати чому ми такі дивні і такі непоясненні. І такі різні.

Розвиток сільського зеленого туризму є одним із пріоритетів Фонду “Євразія” у рамках програмного напрямку “Розвиток приватного підприємництва”. Програми Фонду спрямовані на формування нових способів мислення і дії та здатні принести величезну соціальну й економічну користь як окремим особам, так і суспільству загалом. З часу заснування Фонду “Євразія” 1993р. за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та інших донорів з 12 країн колишнього Радянського Союзу було надано понад 6 500 грантів.

Коли йдеться про економічний потенціал Чернігівщини, то, перш за все, згадують картоплярство, льонарство, туризм. Дійсно, для північного Лівобережжя -- колиски східноєвропейської державності та культури, серцевини славетної Гетьманщини, краю, де рясно розсіяні архітектурні пам’ятки княжої доби, українського бароко, палацово-паркові комплекси, краю, де ще збереглася незаймана природа, туристична галузь має бути найпотужнішою. Та протягом довгих-довгих років позитивних зрушень у цій сфері практично немає, навпаки -- рівень розвитку галузі 80-х років 20 ст. сьогодні здається майже недосяжним.

За роки незалежності туристична галузь області зазнала значних трансформацій і не в напрямку прогресивного розвитку, а навпаки. Нефахова оцінка перспектив розвитку волинського туризму деякими чиновниками, які ще донедавна опікували цю галузь, гальмувала її розвиток.

Туристична сфера Дніпропетровської області на тлі розвинених важкої та видобувної промисловості, сільськогосподарського виробництва та науки перебуває в зародковому стані. Туристична галузь ніколи не була серед пріоритетів регіонального розвитку, виконуючи суто допоміжні соціально навантажені функції. Не сприяла розвитку туризму й повна закритість обласного центру для іноземців за радянських часів.

Туризм визначено стратегічним напрямком розвитку Івано-Франківської області, тому місцева влада надає пріоритетного значення розвитку цієї галузі. Активно впроваджується програма реконструкції міст Івано-Франківщини. В її межах відбулась реконструкція Івано-Франківська, Галича, Коломиї, Косова, Надвірної тощо. Це так зване опосередковане інвестування туризму.

Волинь -- край древніх святинь та пам’яток, легенд і героїчних звитяг. На її території розташована понад сотня лісових озер, серед яких справжньою перлиною є голубий Світязь. Тому мандрівників тут ніколи не бракувало.

Зусилля владних структур області у сфері туризму значно активізувалися після призначення в листопаді 2001р. на посаду заступника голови з розвитку туризму, курортів та рекреації колишнього мера Трускавця Богдана Матолича. У квітні 2002р. до обов’язків Б.Матолича додали ще й вирішення соціальних проблем. Влада, спільно з науковцями та дорадчими структурами, розробила Концепцію та Програму розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області на 2003-2004рр.

Початком цілеспрямованих дій щодо розвитку туризму на Буковині було створення відокремленого структурного підрозділу в галузі туризму -- управління з питань туризму Чернівецької обласної державної адміністрації.

Йдеться про принципові для Севастополя обставини. Частина севастопольської громадськості виступає за перетворення Севастополя на великий центр індустрії туризму. Однак тривалий час інтереси військового відомства суперечили цьому. Наприклад, у 80-ті роки, коли командувачем Чорноморського флоту СРСР був адмірал Калінін, який заборонив вільний в’їзд до міста громадянам СРСР, фактично запровадивши щось на зразок візового режиму.

У Рівненській області налічується 269 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 175,8 га, що становить 8,8% території області, зокрема 26 об’єктів загальнодержавного значення площею 63974,9 га і 243 об’єкти місцевого значення загальною площею 111822,8 га. Водночас Рівненська область за рейтингом серед 27 туристичних регіонів (включно з Києвом та Севастополем) посідає 19 місце за кількістю обслуговуваних вітчизняних туристів, за платежами з цієї галузі до державного бюджету -- 22, а за кількістю екскурсантів в історичних місцях та музеях -- останнє.

Вважалося, що в Донецькій області туризм перспектив не має. В першу чергу, з огляду на екологічну катастрофу, в якій опинилась область, високим рівнем злочинності в регіоні, економічною нестабільністю, перенасиченістю промисловими підприємствами. За цих умов регіон втратив будь яку привабливість як туристичний регіон.

Сучасний стан туристичної галузі в Сумській області Державна туристична адміністрація оцінює не дуже високо. За кількістю підприємств туристичної галузі Сумщина серед інших регіонів України займає 27 місце, за обсягом наданих послуг у цій галузі -- 26 місце, за кількістю туристів -- також 27, екскурсантів -- 20.

На території Миколаївської області є чимало мальовничих місць -- острови Березань, Тендра, урочище “Степок”, “Кінбурнська коса” та інші -- живі пам’ятки природи. Численні озера, протоки, піщані обмілини, рідкісні птахи -- такий цей дивовижний куточок миколаївської землі.

Криворізький басейн представлений полосою залізистих копалин, що простяглися з півдня на північ на відстань 111 км уздовж річок Інгулець, Саксагань та Жовта, загальною площею 475 кв. км. Кривий Ріг є основною сировинною базою чорної металургії, запаси залізної руди становлять 15% світових.

Одеса має амбіції туристичної столиці. Поки що це нереалізовані амбіції. Дійсним туристичним центром в країні є головний Одеський конкурент у цій сфері -- Крим. Водночас курортно-рекреаційний і культурний потенціал міста та регіону дають шанси для серйозних сподівань.

У 2000р. туристська сфера вже становила 9%в ВВП або 20% експортних послуг, які принесли Україні понад 400 млн. дол. (згідно з дослідженнями Олени Заїкіної, доцента Київського інституту туризму, економіки та права). Але такі результати все одно складно порівнювати з досягненнями не лише традиційних світових лідерів у цій галузі, а й інших країн Східної Європи. В Угорщині 1999р. надходження від іноземного туризму склали 3,4 млрд. дол. або 10% ВВП держави. При цьому позитивна динаміка зберігається. Туристична галузь в Україні загалом і в Миколаївській області зокрема не має донині загальних тенденцій розвитку.

Туристична індустрія для багатьох країн є основним джерелом отримання доходів бюджету. Для України ця проблема займає останнє місце у списку пріоритетів. Не використовуються унікальні можливості Карпат, Закарпатських і прикарпатських курортів, наявність пам’яток старовини і ландшафтних парків та заповідників, лише намагається розвиватися зелений туризм.

Лише один перелік географічних назв Черкащини пестить вухо людини, що налаштована на туризм: Умань, Канів, Чигирин, Корсунь. Наскільки ж ефективно використовує область цей потенціал?